Дорогие друзья, скоро новый год и он все стремительнее мчится во все места.
в магазинах все наряжено, главная елка столицы спилена, но подарки еще не куплены.
На цветном бульваре открыта для ваших взоров уютная квартира, там лежат прекрасные и штуки и обитают отличные люди!
Сумки, обложки, брошки, приятные мелочи, одежда, аксессуары, картины и многое другое ждет вас.
Приодеться, приукраситься, примерить, прикупить, приложить и присесть на диванчик можно уже завтра и в любой другой день.
А на следующей неделе грядет несколько мероприятий, в том числе новогодняя шопинг-вечеринка, следите за новостями)


шоурум - strogopoodnomu и roomchik
фото - belyi_kit
модель - Лена

Сьогодні всі чекають Миколая який принесе подарунки! так було ще від малечку коли нам розказували що і справді ходить святий Миколай і кладе пакуночок під подушку! то так гарно!  але не розчаровуйтесь якщо він буде маленький або можливо його не буде, він принесе вам набагато більше;)

Лист до неба
Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка!
– Вас прохають і хлопці й дівчатка.

Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі
У молитві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба
– А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.  

Н. Наркевич  

а ще чекаючи коли відкриють двері на роботу чи розказували вірші хто які знає, і мені цей дуже сподобався  

 

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:

Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.

Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости,
- Я не буду більш ніколи!”

Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.